Настанова ВООЗ з розвитку, залучення, наймання та утримання кадрів охорони здоров’я у сільській та віддаленій місцевості: Стислий огляд

Оскільки майже половина світового населення проживає у сільській чи віддаленій місцевості, задоволення потреб сільського населення у галузі охорони здоров’я, де проживає понад 80% надзвичайно бідних людей у світі, є обов’язковим для досягнення загального охоплення здоров’ям. Не залишати нікого позаду, означає забезпечити доступ медичних працівників у сільській та віддаленій місцевості.

Нерівність у галузі охорони здоров’я, соціальної та економічної сфери залишається наскрізними проблемами для сільського населення. Сільське населення, як правило, бідніше, має гірші наслідки для здоров’я та має вищий рівень безробіття, неповної зайнятості та неформальної зайнятості. За підрахунками, близько 51–67% сільського населення не мають належного доступу до основних медичних послуг, що означає, що близько 2 мільярдів людей залишились позаду. У деяких країнах сільське населення має доступ до кількості медичних працівників, яка в 10 разів менша за кількість міського населення.

Дефіцит у кількості та набір кваліфікованих мотивованих медичних працівників для надання необхідних медичних послуг є критичним питанням системи охорони здоров’я. Такий нерівний доступ до працівників охорони здоров’я та медичних послуг впливає на стан здоров’я та посилює соціально-економічні негаразди. У сільській місцевості спостерігається вищий рівень смертності серед дітей віком до 5 років, материнської смертності та смертності, якій можна було б запобігти, зростання захворюваності, скорочення тривалості життя та збільшення витрат на доступ до дистанційної медичної допомоги.